д. Выльгорт

Микита Семенлöн ловъя вуж

 Микита Семен. Семён Никитьевич Игнатов. Менам ыджыд батьлӧн пӧльыс. Помӧсдінсянь неылын, Выльгорт грездсянь нёль верст сайын, Помӧс ю бокын эм весиг сы нима места. Менам ыджыд пöль торйӧдчылӧма Выльгортысь, мед овны да уджавны тані ас кежысь. Тайӧ вöлӧма 1926 воын. Овмӧдчылӧмаӧсь бура. Лэптылӧмаӧсь ыджыд керкаяс, быдсяма стрӧйбаяс. Видзлӧмаӧсь уна мӧс да кукань, вӧв да ыж, медым пӧтӧса оліс ыджыд семья. Микита Семенлӧн Митрӧпан Öнись гӧтырыскӧд волӧма сизим пи да кык ныв.

«Колхозалан» кад пуксьӧм бӧрын асшӧр олӧмлы воӧма пом. Микита Семенлы шуӧмаӧсь: он лок бӧр Выльгортӧ, шуам «кулакӧн» да рӧзӧритам! 1932 воын Помӧсдінса комбед вынсьӧдӧ кывкӧртӧд: «кулакавны». Талы паныд сувтӧмаӧсь татчӧс коммунистъяс: мыйла дзерӧдны мортсӧ, коді бокӧвӧйӧс оз уджӧд, ноксьӧ ас котырнас? Но власьтлы паныд он мун. Микита Семенлысь керкасӧ косялӧмаӧсь да лэччӧдӧмаӧсь Помӧсдінӧ. Сэтчӧ меститчӧма мясомолпромлӧн контора. Гӧтырсӧ челядьыскӧд иналӧма Выльгортӧ, рӧдвуж дорас, ачыс абу сетчӧма, мунӧма Выльгортысь Подора местаӧ да кувтӧдзыс олӧма сэні. Кувсьӧма кӧкъямысдас сизим арӧсӧн. И гӧтырыс олӧма сы мында жӧ.

Казьтылі нин, мый Микита Семенлӧн вӧлі сизим пи. Налы веськаліс овны сьӧкыд война кадӧ. Сизимнанныс мунісны фронт вылö. И витӧн усисны! Нӧшта усис налӧн ӧти дядьӧн шуысь — Ӧльӧксан. Микита Семенлӧн «кулакалӧм» семья пӧшти бырис, вужйыс пӧшти орис. Со тайӧ рӧдыс: Дане Тима Игӧ Вась Наум Ер Трӧш Лар Савва Ер Кузьма Игӧ Микита Семен… и сизим пиыс. Тшӧтш и менам пӧрысь ыджыд бать.

Видзӧда «Ордпу» котырлысь «Кроны и корни» небӧг. Лыддя сэсь тӧдса нимъяс: Константин Семёнович Игнатов. Чужис 1903 воын Выльгорт грездын. Пӧгибнитіс фронт вылын 1942 воын.

Феодосий Семёнович Игнатов. Чужис 1905 воын. Медводдза лунсянь фронт вылын. Пӧдіс 1948 воын, Вöль ю вылын кылӧдчигӧн.

Илья Семёнович Игнатов. Чужис 1908 воын. Пӧгибнитіс фронт вылын 1944 воын.

Василий Семёнович Игнатов. Чужис 1910 воын. Пӧгибнитіс фронт вылын 1942 воын.

Павел Семёнович Игнатов. Чужис 1915 воын. Тышкасис фронт вылын. Кувсис 1978 воын.

Николай Семёнович Игнатов. Чужис 1918 воын. Пӧгибнитіс фронт вылын 1942 воын.

Александр Семёнович Игнатов. Чужис 1924 воын. Пӧгибнитіс фронт вылын 1943 воын.

Шуӧны, мый Митрӧпан Öнись, сизим пилöн мамыс, бӧрас весиг бӧрднысӧ дугдӧма. Кынмӧма. Измӧма. Помся юрбитӧма, мед кӧть нин ичӧтыс, Ӧльӧксан, воас гортӧ ловйӧн. Сэтшӧм на том, весит жӧникавны эз удит… Но эз тай кыв Енмыд, эз тай дорйы. Колис сӧмын паметь. И ми, внукъяс да правнукъяс, помнитам сійӧс. Видзӧда важся, вижӧдӧм фотография вылö. Тайӧ менам прадед — Илья Семёнович Игнатов. Микита Семенлӧн сизим пиысь ӧти. Веськыд видзӧдлас, сӧстӧм чужöм. Ён тэчаса морт. Me, дерт, некор эг аддзыв сійӧс. Но унатор кывлі. Вöлӧма шань, вежавидзысь мортӧн. Радейтӧма шмонитны. Война вылö нуӧмаӧсь пансьӧмсяньыс. Гортас кольӧма муса Глафира Петровна гӧтыр да куим ичӧт челядь (бӧръяыс, Валя, чужӧма батьыслӧн мунӧм бӧрын нин).

Менам киын вижӧдӧм письмö. Салдатскӧй «треугольник». Полевöй почталӧн штамп: 14.09.41 во. Карандашӧн гижӧма: «Здорово, мам, здорово, менам некор вунӧдлытӧм гӧтыр Глафира Петровна, менам пиук да нылук! (Валя абу на чужӧма — автор). Зэв ёна гаж бырӧ тіянысь, решиті кыв-мӧд черкнитны. Пока ме важ местаас на, Ушломань посёлокын, Архангельсксянь неылын. Быд лун фронт вылö нуны кӧсйысьӧны, но талун бара на эз артмы. Надейтча, аски нуасны. Тӧрыт вайисны татчӧ Трӧш Иван Епимӧс, ранитчӧма юрас да пельпомас. Висьмӧма Кузьма Иван Педӧр, а сылӧн Микулай пиыс киас ранитчӧма. Мӧсей Иван Ӧльӧксан раненöй жӧ, сӧмын кокас. Олан условиеяс ӧні абу ёна бурӧсь… Первойсӧ бура вердісны, а вот ӧні сёян озджык тырмы. Нинӧм ньӧбны он вермы, а чигарка вылö табак оз сюр. Сьӧкыд куритчытӧгыд, но мый сэсся вӧчан… Фронт вылö шыбитасны, пыр жӧ гижа адресöн письмö. Дзик быд лун зэрӧ, кык вежон нин шондісӧ эг аддзылӧй. Прöщай, Глафирушка, торъясӧ сэсся нинӧм гижны, Топӧда тэнӧ аслам сьӧлӧм дінӧ, окышта. Оз пет юрысь, кыдз тэ сэтчӧ колин, ӧтнад челядьнад, метӧг… Володь, гажыд бырис-эз меысь, ветлан-ӧ кино вылö, ёна-ӧ дуран? Бура асьтӧ кут, мамыдлысь кывзысь. И таысь ме тэд вая ворсан ружье да мича резина мач. А Раечкалы вая мича кукла…»

Кутшӧм шоныдлун письмӧас! Быд кывйын тӧждлун да бурлун. Дыр виччысисны Володечка да Раечка козинъястӧ. Но эз тай вай налӧн муса батьыс ворсан ружьетӧ да аканьтӧ. Ачыс вошис, сыліс… Колис куим челядя дӧваӧн Глафира Петровна (эз и петлы сэсся верӧс сайö). Колисны батьтӧг челядь. Менам прадед пӧгибнитіс 1944 вося июнь 22 лунӧ Карелияын, Остер ты дорын. Тадз гижӧма Паметь книгаын. Сылӧн вокъясыс, Микита Семенлӧн челядь, пӧгибнитісны став Россия пасьта. Ыджыд дон вештісны Рöдина вӧсна. Вывті ыджыдӧс. Но эз жӧ дзикӧдз пасьмун Микита Семенлӧн рӧдыс! Колисны лыдтӧм-тшӧттӧм внукъяс да правнукъяс. Ми пыр кутам помнитны ассьыным дас витӧд поколениенымӧс. Помнитӧй и ті, бур йӧз.

Людмила ШЕБЫРЕВА.

Помӧсдін.

Парма гор, 2008, Сентябр 11 лун.

 © Усть-Куломская межпоселенческая библиотека